Про матеріал
Стаття висвітлює результати дослідження проблемного поля наукового статусу психоаналітичної парадигми В контексті історичного розвитку науки у цілому та методологічних вимог до систем знань, що претендують на важливість наукових. Авторами показано, що трансформація загальнонаукової парадигми від класичної до некласичної та посткласичної дає підстави переглянути питання науковості психоаналізу й теоретично обґрунтовано визначити престижність психоаналізу як подвійного ідентифікованої сфери – як науки І як мистецтва. Вищезазначене має безпосередній вплив на організацію освітнього процесу у царині підготовки фахівців-психоаналітиків.